Національний тиждень безбар'єрності
З 25 по 31 травня 2026 року в Україні оголошено Національний тиждень безбар'єрності. Це щорічна ініціатива, спрямована на формування культури рівних прав та можливостей, привернення уваги до створення доступного середовища для всіх громадян. Захід проходить за ініціативи Першої леді Олени Зеленської.
Основні напрямки та мета Національного тижня безбар'єрності:
- Фізична безбар'єрність: доступність інфраструктури.
- Інформаційна, цифрова, суспільна та освітня доступність: створення рівних умов у всіх сферах життя.
- Мета: формування культури безбар'єрності, підвищення обізнаності та мотивація до змін.
Це важлива складова масштабної стратегії безбар’єрності, спрямованої на усунення перешкод у доступі до публічних послуг та просторів.
Національна стратегія безбар’єрності — перший в Україні комплексний документ, який передбачає створення безбар’єрного простору в усіх сферах життя та для всіх без виключення, зокрема людей з інвалідністю, літніх людей, молоді, жінок, батьків маленьких дітей та дітей з інвалідністю.
У 2020 році Олена Зеленська започаткувала ініціативу «Без бар’єрів», запропонувавши бачення безбар’єрності як нової суспільної норми.
«Безбар’єрність у широкому сенсі — це повага до кожної людини, врахування її потреб, прийняття її особливостей та залучення до суспільного життя», – зазначила перша леді.
Національна стратегія безбар’єрності не зосереджена лише на фізичній доступності. Документ включає заходи із залучення та підтримки для всіх українців, які відчувають бар’єри в освіті, працевлаштуванні, отриманні послуг.
«Безбар’єрність як нова суспільна норма — це місток, який ще міцніше з’єднає Україну з прогресивними європейськими країнами, де принцип рівних прав та можливостей стоїть в основі усіх державницьких рішень».
Відповідно до Конституції України людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Разом з тим перед багатьма громадянами України стоїть ряд бар’єрів у реалізації своїх прав, отриманні доступу до публічних послуг та повноцінної участі у культурному, політичному та суспільному житті. Ці бар’єри наявні у різних сферах - від безперешкодного доступу до громадських та житлових будівель до працевлаштування чи культурного життя. Відсутність безбар’єрного середовища не лише створює проблеми для мільйонів громадян, але і призводить до загального погіршення добробуту кожної людини.
Повномасштабна військова агресія російської федерації проти України загострила і до цього нерозв’язані проблеми у загальному доступі до інфраструктури (як фізичної, так і цифрової), а також спричинила появу нових потреб та викликів для різних суспільних груп у кожній сфері життя, зокрема ускладнений доступ до громадського транспорту та об’єктів фізичного оточення, об’єктів фонду захисних споруд, отримання інформації людьми з обмеженими можливостями, веб-сайти, додатки, мобільні застосунки не адаптовані для всіх категорій громадян, нові бар’єри у доступі до освіти, роботи, суспільне несприйняття.
Стратегія розроблена відповідно до принципів та інструментів методології управління, орієнтованого на результат, спрямована на сталий, інклюзивний розвиток і забезпечення доступності та людиноцентричності у всіх сферах життєдіяльності суспільства, розв’язання наявних проблем та задоволення потреб різних суспільних груп шляхом виконання визначених завдань та досягнення поставлених цілей.
Метою Стратегії є створення безперешкодного середовища для всіх суспільних груп, забезпечення рівних можливостей кожній людині реалізовувати свої права, отримувати послуги на рівні з іншими шляхом інтегрування фізичної, інформаційної, цифрової, суспільної, громадянської, економічної та освітньої безбар’єрності до всіх сфер державної політики.
Очікуваними результатами реалізації Стратегії є визначення та суспільна підтримка стратегічного курсу держави у сфері створення безбар’єрного простору, послідовна реалізація якого дасть можливість кожній людині:
отримати безперешкодний доступ до об’єктів фізичного оточення і транспорту;
отримати можливість безперешкодного пересування на рівні територіальної громади, районному, обласному, міжобласному рівні;
отримувати інформацію у доступний спосіб;
отримати спрощений доступ до цифровізованих та аналогових адміністративних, соціальних та інших видів послуг;
володіти необхідними навичками та знаннями для отримання послуг і інформації в різних форматах;
отримати рівні умови участі у всіх сферах суспільного життя;
отримувати якісні соціальні, освітні, комунальні, транспортні, фінансові, правничі, безпекові, адміністративні послуги, а також послуги у сфері громадського здоров’я, охорони здоров'я, цивільного захисту та медіа-послуги;
отримати рівні можливості для піклування про своє здоров’я, занять фізичною культурою та спортом;
отримати рівні можливості для культурного, мистецького та/або креативного вираження, провадження культурної та творчої діяльності, доступу до культурних послуг, культурних цінностей, об’єктів культурної спадщини та інформації про них;
брати участь у політичних процесах та громадській діяльності, зокрема молоді;
мати належний захист прав людини, включаючи права жінок і чоловіків, хлопчиків та дівчат, зокрема осіб з інвалідністю;
отримати рівні можливості та вільний доступ до освіти, в тому числі освіти протягом життя;
отримати можливості у сфері зайнятості, а також провадження підприємницької діяльності.
У результаті реалізації цієї Стратегії:
безбар’єрність стане наскрізним принципом державної політики та включатиметься до всіх довгострокових рішень та програм на національному та місцевому рівні;
кошти державного та місцевих бюджетів спрямовуватимуться на придбання товарів, робіт та послуг, що відповідають принципам безбар’єрності;
буде отримано актуальну інформацію про стан доступності будівель, інфраструктури, транспорту, інформації, електронних публічних послуг для планування програм та інвестицій в створення безперешкодного середовища;
будуть затверджені та запроваджуватимуться стандарти доступу до товарів та послуг, що пропонуються приватним сектором.
