ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ЖЕРТВ ГЕНОЦИДУ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ
18 травня - найбільш трагічна сторінка в історії кримськотатарського народу. Саме в цей день 1944 року, в уже звільненому від німецьких військ Криму, розпочалася операція військ НКВС по депортації кримських татар до віддалених районів Середньої Азії та Сибіру. Операція проводилась відповідно до таємної постанови Державного комітету оборони № 5859сс «Про кримських татар» у якій наводились абсурдні звинувачення кримськотатарського народу у масовому зрадництві, колабораціонізмі та дезертирстві, але при цьому не наводилось жодних доказів означених фактів. Під час головної хвилі депортації було виселено 180 014 осіб. Депортація мала катастрофічні наслідки для кримських татар в місцях заслання. Протягом року до завершення війни від голоду, хвороб та виснаження загинуло понад 30 тис. депортованих. Не меншої шкоди зазнало господарство Криму, позбавлене досвідчених працівників
Депортація кримських татар, розпочата 18 травня 1944 року, – один із страшних прикладів злочинів радянського режиму, вчинених ним під час Другої світової війни. Понад 20 років радянська влада повністю заперечувала злочинний характер своїх дій.
Через 70 років, з початком тимчасової окупації Кримського півострова російською федерацією, історія повторилася знов. Тисячі наших співвітчизників – кримських татар і етнічних українців через безпосередню загрозу їхньому життю мусили покинути рідні домівки. Всі ці роки російська окупаційна влада проводить репресивну політику залякування, психологічного тиску, ув’язнення, безслідного зникнення кримських татар.
Події 44-го року — це не тільки трагедія кримчан. Геноцид кримськотатарського народу — сумна сторінка в історії всього українського народу.
