ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБА ІНФОРМУЄ: Увага! Розпочався масовий літ яблуневої плодожерки!
Яблунева плодожерка, є одним із злісних шкідників садів. Метелик темно-сірий у розмахі крил 18-20 мм. довжина тіла 10мм. Активні метелики у вечірні години, вдень вони ховаються на нижній частині листя і на гілочках. Через 2 – 3 дні після вильоту самиці стають статевозрілі і починають виділять речовину - статевий феромон , що притягує самців. Після парування, через 1 – 3 доби самиці відкладають яйця – по одному на плоди та листя, середня плодовитість метеликів першого покоління 50 - 150 яєць. Сума ефективних температур для вильоту метеликів яблуневої плодожерки – 90º- 110º, при переході середньої температури повітря + 10º. Ембріональний розвиток при температурі 18 - 20º, триває 9 -10 днів, після чого з них відроджуються личинки плодожерки(гусениці). Сума ефективних температур складає 230º. Перед вгризанням у плід, гусениця спочатку прикріпляється до шкірки павутинкою, а потім починає прогризати шкірку, після чого закриває вхідний отвір недогризками скріплюючи їх виділеннями і павутинкою. Гусениця харчується м’якоттю і насінням плоду. Личинка линяє 5 раз. Після четвертої линьки гусениця, якщо поруч є інше яблуко, вона проникає в нього, якщо ні то вона повертається і дохарчовується у пошкодженому нею плоді . Заляльковування гусениці проходе в тріщинах кори дерев, біля кореневої шийки, під грудочкою грунту, у щільному павутинному коконі. На період заляльковування, сума ефективних температур складає 490º.
Виліт другого покоління проходе при сумі ефективних температур 670º.
Захист плодових дерев від плодожерки провести з 19.05.21, в період активного льоту метелика, або після відродження личинок(гусениці), цей період збігається з цвітінням білої акації. Застосовуються препарати інсектицидної дії , дозволені до використання на присадибних ділянках, згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні» з дотриманням техніки безпеки при роботі з ними.
Коли розпочнеться заляльковування личинок яблуневої плодожерки, на стовбурах дерев розвішують ловчі пояси, які потім переглядають , після чого спалюють або проварюють їх, для застосування до наступного разу.